5fbcdf3ec134b.pdf
DOI:
Mavjud emas
1. Атабаева Х.Н., Исроилов И.А., Умарова Н.С., Абитов Ю.И. Соя навларининг ҳосилдорлигига экиш меъёри ва усулининг таъсири // Шоли ва дуккакли-дон экинларининг селекцияси, уруғчилиги ва агротехнологик тизимини ривожлантиришнинг асосий йўналишлари ва имкониятлари: Мақолалар тўплами. Респ. илм.-амал. конф. Тошкент, 2010. 65-67-б.
2. Халилов Н. ва бошқалар. “Соянинг янги навларини суғориладиган ерларда етиштириш технологиясининг хусусиятлари”, // Самарқанд, 2004, 12 бет.
3. Атабаева Х.Н. “Соя”, Тошкент, “Ўзбекистон Миллий Энциклопедияси”, 2004, 96 бет.
4. Кулдашов Б.Х., Халилов Н., Хамзаев А.Х. Особенности выращивания сортов сои на орошаемых землях. // Life Sciences and Agriculture, 2020, № 1, Р., 48
5. Кулдашов Б.Х., Халилов Н., Хамзаев А.Х. Соя в Узбекистане. 3-я Международная научно-практическая конференция // “Инновационные иследования и разработки для научного обеспечения производства и хранения экологически безопасной селькохозяйственной и пишевой продукции”. 08.04.2019-19.04.2019
6. Тангриева Г., Содиқова И. “Экиш меъёри ва Нитрагин-137 штаммининг соя навлари ҳосилдорлигига таъсири” //“Ўзбекистон қишлоқ хўжалиги” журналининг “Агро илм” илмий иловаси. Тошкент, 2012. №1(21)-сон. 30-б.
7. Erisman, J.W., Sutton, M.A., Galloway, J., Klimont, Z., and Winiwarter, W. How a century of ammonia synthesis changed the world. // Nat. Geosci. -2008. –V.1. -№10. –P. 636–639.